Віртуальна виставка

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці - читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту. Читайте, аналізуйте та робіть свої неупереджені висновки!

«Художник войны» — это история современной Украины, показанная сквозь призму судеб маленьких людей, участвующих в военном противостоянии на Донбассе. В центре произведения реальная история двух братьев: Антона, несостоявшегося художника, который вынужден зарабатывать деньги в шахте. В сердце — нереализованный талант, вокруг — нищета и тяжелый быт. И когда приходит война, главный герой находит себя в «ополчении». Второй брат, Сергей, — полная противоположность Антона, он материально обеспечен, живет за границей и поддерживает официальную украинскую власть. Смогут ли они понять друг друга в мире, где сталкиваются ненависть и любовь, справедливость и жестокость, жизнь и смерть?

Лише чотири історії, кожна з яких захоплює вас живими, гострими й бурхливими відчуттями та трохи змінює вас і ваше життя. Хоча останнє ви відчуєте значно пізніше. Історія військового пілота у зоні АТО (оповідання «Нижче неба»), історія кохання сільського електрика та залізничниці-практикантки на провінційному залізничному переїзді (оповідання «Переїзд») та історія блогера і його розслідування таємниці загибелі своїх батьків через багато років потому (повість «Буенос діас, чіка»)…

Лише чотири історії, кожна з яких захоплює вас живими, гострими й бурхливими відчуттями та трохи змінює вас і ваше життя. Хоча останнє ви відчуєте значно пізніше. Історія військового пілота у зоні АТО (оповідання «Нижче неба»), історія кохання сільського електрика та залізничниці-практикантки на провінційному залізничному переїзді (оповідання «Переїзд») та історія блогера і його розслідування таємниці загибелі своїх батьків через багато років потому (повість «Буенос діас, чіка»)…

«Иловайский дневник» Романа Зиненко - честная и откровенная книга, написанная непосредственным участником событий, бойцом добровольческого батальона «Днепр-1», прошедшим «Иловайский котел» от начала до конца. Его рассказ о малоизвестных событиях в окруженном Иловайске и выходе бойцов по «кровавому коридору» позволяет читателю пережить вместе с украинскими солдатами одну из самых трагических страниц в истории современной Украины, прочувствовать все то, что испытали бойцы добровольческих батальонов, а многочисленные фотографии помогут лучше представить описанные события.

Автор описывает свой личный взгляд на вооруженный конфликт в Украине и все связанные с этим события – аннексию Крыма, незаконные «референдумы», оккупацию Донбасса. Это не просто история о том, как все было – это личная борьба автора, сообща с героями своих репортажей, за свою страну. При помощи единственного доступного журналисту вида оружия – информации.

«Аеропорт» - це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.

Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і... написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно. Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні.

Перед вами — записки о войне, в которой пришлось сражаться автору и его товарищам. Их писал не журналист и не писатель, а пехотный снайпер. Писал на айфоне в палатках и домиках базовых лагерей, в краткосрочных отпусках и даже в полуразрушенном здании метеостанции Донецкого аэропорта. А сводил их воедино, в книгу, уже снайпер-пограничник, вернувшийся из 77-суточной командировки в Край Больших Неприятностей. Сводил на том же поцарапанном айфоне, во время ночных дежурств в резервной мобильной группе на заставе и во время перемирия. Эта книга не о героях и не о святых, а о простых ребятах, которые рискнули головой ради того, чтобы наш дом не стал фронтом, о людях, которые пытались воевать хорошо, — потому, что сражались за Родину.

Эта книга рассказывает о переселенцах с Донбасса. С первых же страниц перед читателем предстают люди, опровергающие расхожие представления о беженцах, или, как их еще называют, «внутренне перемещенных лицах». Они не жалуются, не требуют и не хнычут, они хотят строить новую Украину, ради которой поддерживали майданы в Киеве и Донецке, помогали украинским воинам и пытались образумить людей, поверивших вражеской пропаганде. Перед нами 31 рассказ о людях позитивных, сильных, сумевших не только добиться самореализации в непростых обстоятельствах, но и стремящихся помогать другим. Ведь и автор книги – такая же нетипичная переселенка с Донбасса, которая продолжает заниматься любимым делом в новом городе и рассказывает о настоящих людях Донбасса другим.

Ця книга є свого роду енциклопедією війни. Основна мета чи, як модно зараз казати, місія — згадати все. День за днем. Уже понад п'ятисот діб. Крім інформаційної, у цієї книги є і терапевтична місія. Підбірка новин про вбивства і наступи лякає. Крім хронології бойових дій, ви зможете прочитати аналітику, яка допомагає отримати розуміння і хоч трохи позбутися страху. І репортажі. Тих журналістів, які на власні очі бачили кров і сльози. На момент написання цієї передмови прихована війна триває. Мало надій, що до моменту друку вона таки завершиться. Сподіваємося.

У цій книжці опубліковано репортажі та зібрано свідчення очевидців про те, що сталося в Україні в період з 22 лютого 2014 року (втечі Януковича) і до початку 2015-го: про анексію Криму, антитерористичну операцію на Донбасі, що послідувала за цим, про трагедію в Одесі та повномасштабну війну, яка розгорнулася незабаром після незаконних референдумів і яку назвали трьома буквами: АТО. Автори, які безпосередньо побували в «гарячих точках» України, не раз перетинали кордони територій, підвідомчих українській армії, «ополченцям» ДНР і ЛНР, та зустрічалися з військовими й простими людьми по обидві лінії фронту, намагаються розібратися, що ж відбувається насправді, як правильно назвати ці військові дії: ан-титерористичною операцією, громадянським конфліктом чи російсько-українською війною, яка змінила й Україну, і світ навколо неї..

Для когось АТО - просто три букви. Для когось - справжнє випробування. Що зробили б ви, якби одного дня залишились без нічого? Чи змогли б знайти в собі сили боротися далі, бо рідне місто виштовхнуло вас зі своїх обіймів і змусило починати все заново?

Герої цієї книги, вже маючи певні здобутки в житті, опинились на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням упевненості та стабільності. Позаду - робота, налагджене життя, власне житло й така обожнювана зона комфорту. Попереду - невідомість і Україна, якої вони ніколи не знали. Із собою вдалося взяти небагато: свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру й надію. Саме це й стало їхньої цеглою для фундаменту нового життя, їхньою зброєю, для боротьби із випробуванням. А ще - спорідненість із рідною землею, зі своїм народом, всю велич і благородство якого вони тільки почали пізнавати.

Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі… Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв’язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами… Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової, чиї син і дочка опинилися по різні боки барикад… Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах...

Лихо відступило від Сєвєродонецька, але велика Настина родина розвіяна по світу: мати їде до Західної України, сестра - у Росії і чути не хоче про повернення, а діти... Іванка й Геник, брат і сестра, - непримиренні вороги... Настя везе у волонтерському бусі допомогу хлопцям, бо під Іловайськом неспокійно. Воне не знає, що поспішає назустріч долі...

Цей роман про долі людей, чиє життя тепер матиме чіткі «до» і «після», про надії і втрати, про боротьбу й силу волі, про помилки, вічне шукання істини й непереборне бажання жити. Такі різні, але рівні перед війною герої намагаються випросити у долі ще трохи щасливого життя. Якщо не для себе, то для наступних поколінь…

Він і Вона. Їхнім стосункам не завадить ніщо і ніколи, бо це закон всесвіту — життя має продовжуватися за будь-яких умов. У збірці замальовок Васіліси Трофимович, чарівної дівчини зі сталевим характером бійця, сплелися разом реальні події, документальні факти і справжні почуття. Почуття на лінію вогню, які увібрали і високу любов — до жінки, родини, країни, і зраду, і розпач, і тугу за загиб/шм щастям.У кожному оповіданні книжки «Любов на лінії вогню» дніпропетровської письменниці, журналіста, колишнього прес-офіцера добровольчих формувань, яка понад півтора року провела в АТО разом зі своїми героями, читачі знайдуть щирість, реальний патріотизм і дійсне прагнення до кращого майбутнього нашої України.

У збірці оповідань відомого українського журналіста й письменника йдеться про війну, яка несподівано прийшла в Україну і змінила життя й свідомість мільйонів людей. Герої оповідань пов'язані складним повутинням особистих стосунків одне з одним і з автором. Вони разом з усією країною крокують дорогою змін - від застою до революції, від Майдану до війни. Історії, які трапляються з героями, видаються неймовірними, але це не нова реальність, у якій треба навчитися вижити. Книга має всі шанси стати в майбутньому одним із літературних документів епохи, у якій нам випало жити.

Російсько-українська війна — очима бійця полку «Азов». Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місце ві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю. До видання ввійшли твори «Чорне Сонце», «Танець під чортову дудку», «Крук — птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори у Ялті», «Цілком таємні історії».

Лише чотири історії, кожна з яких захоплює вас живими, гострими й бурхливими відчуттями та трохи змінює вас і ваше життя. Хоча останнє ви відчуєте значно пізніше. Історія військового пілота у зоні АТО (оповідання «Нижче неба»), історія кохання сільського електрика та залізничниці-практикантки на провінційному залізничному переїзді (оповідання «Переїзд») та історія блогера і його розслідування таємниці загибелі своїх батьків через багато років потому (повість «Буенос діас, чіка»)…

Лише чотири історії, кожна з яких захоплює вас живими, гострими й бурхливими відчуттями та трохи змінює вас і ваше життя. Хоча останнє ви відчуєте значно пізніше. Історія військового пілота у зоні АТО (оповідання «Нижче неба»), історія кохання сільського електрика та залізничниці-практикантки на провінційному залізничному переїзді (оповідання «Переїзд») та історія блогера і його розслідування таємниці загибелі своїх батьків через багато років потому (повість «Буенос діас, чіка»)…

Лише чотири історії, кожна з яких захоплює вас живими, гострими й бурхливими відчуттями та трохи змінює вас і ваше життя. Хоча останнє ви відчуєте значно пізніше. Історія військового пілота у зоні АТО (оповідання «Нижче неба»), історія кохання сільського електрика та залізничниці-практикантки на провінційному залізничному переїзді (оповідання «Переїзд») та історія блогера і його розслідування таємниці загибелі своїх батьків через багато років потому (повість «Буенос діас, чіка»)…