Віртуальна виставка

Народився 24 травня 1992 року в смт Горностаївка Херсонської області.

Сержант, стрілок 79-ої окремої аеромобільної бригади. До участі в АТО служив за контрактом у Криму в береговій охороні ВМС, де вперше зіткнувся з російськими окупаційними військами. Післчя анексії Криму повернувся на материкову Україну і в першу ж хвилю мобілізації пішов добровольцем у зону АТО.

28 вересня 2014 року екіпаж БТР, у складі якого був Денис, потрапив у засідку під аеропортом Донецька і був обстріляний з двох танків. Під потужним вогнем екіпаж загинув у повному складі.

Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірніть військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Призивали Дениса до війська як стільця-номера обслуги, але вийшло так, що був помічником гранатометника, кулеметника, стрільця з КПВТ, помічником і навідником оператора.

Батьки загиблого Дениса довго, майже три місяці, не могли поховати сина - чекали результатів ідентифікації тіла, сподіваючись на диво. Та дива, на яке затамувавши подих очікувала вся Горностаївка, на превеликий жаль не сталося. І 27 грудня мешканці селища, рідня, бойові побратими та колишні вчителі провели бійця-героя, який до останнього подиху боронив країну, не ховався за спинами й не тікав, в останню путь.

Свою любов до Батьківщини, відповідальність за неї Денис оцінив не лише словами, а й найдоржчим, що мав, - своїм життям.

​

Горо Сергій Петрович (9.10.1981- 10.06.2017).

Молодший сержант, розвідник-кулеметник 74-го окремого розвідувального батальйону (в/ч А0136)  народився  у Молдові. Незабаром сім’я переїхала  на Херсонщину.

Закінчив Ольгинську школу  в Горностаївському районі. 

 У липні 2015 року Сергій був призваний за частковою мобілізацією. Брав участь в  АТО на території Луганської та Донецької областей. У 2016 році  отримав відзнаку – Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних  сил України «За взірець у військовій службі». 

У червні 2017р. перейшов на контрактну військову службу.

Загинув від розриву ворожої міни внаслідок її прямого влучання у бліндаж під час артилерійського обстрілу у зоні проведення АТО.

Похований у с. Зелений Під Горностаївського р-ну, Херсонська область.

7 вересня 2017 року у селі Ольгине Горностаєвського району було установлено пам’ятний знак Герою АТО.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку, Указом Президента України №12/2018 від 22.01.2018 року нагороджений орденом "За мужність " III ступеню (посмертно).

Скупейко Артем Вікторович - снайпер-розвідник 503-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, старший матрос.

Народився 22 березня 1995 року в селищі міського типу Горностаївка Горностаївського району Херсонської області. У 2012 році закінчив загальноосвітню школу №2 селища міського типу Горностаївка.

У 2013-2015 роках проходив строкову військову службу.

З 3 березня 2016 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Пройшов навчання у 198-му навчальному центрі Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А3163, місто Миколаїв).

Служив снайпером-розвідником 503-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1965, місто Бердянськ Запорізької області).

З 2016 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

30 січня 2018 року старший матрос Скупейко загинув від кулі снайпера в районі селища міського типу Талаківка Кальміуського району міста Маріуполь Донецької області.

1 лютого 2018 року похований на кладовищі селища міського типу Горностаївка Горностаївського району Херсонської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (06.04.2018; посмертно).